Японське мистецтво Куміхімо
Куміхімо (яп. 組紐) – японська традиція плетіння шнурів, особливий вид рукоділля, який виник приблизно у VI столітті. Шнури і тасьомки виготовляються шляхом переплетення пасм, утворюючи міцну декоративну плетену мотузку. А сама назва в перекладі з японської мови означає «зібрані нитки».
Куміхімо – стародавнє ремесло, складні схеми та прийоми якого передавались в усній формі членами сімей та гільдій, щоб зберегти їх у таємниці – традиція, яку досі практикують у деяких школах куміхімо.
Перші майстри куміхімо робили шнури повністю вручну, використовуючи своєрідну форму плетіння з петлі. Пізніше на допомогу прийшли спеціальні дерев’яні верстати у вигляді круглої підставки або квадратної рами.
Нитки, які традиційно представляли собою пучки тонких шовкових волокон, були намотані на бобіни тама, які служили своєрідними обтяжувачами для забезпечення натягу ниток під час плетіння.
Шнури можуть бути круглими, квадратними, плоскими або порожніми. Традиційно куміхімо плетуться на спеціальних верстатах. Так, наприклад, верстат маруда (кругла підставка) використовується для плетіння круглих, квадратних, плоских шнурів, такадай (квадратна підставка) – плоских або квадратних, а пристосування каракумідай – для плоскої тасьми.
(Підготовлено за матеріалами інтернету)
При переплетенні ниток виходили тасьомки та шнури, які мали широкий спектр застосування – від підв’язування поясу на кімоно до самурайських обладунків, а також у релігійних ритуалах та церемоніях – для прикраси храмів, вівтарів, скульптур богів та інших ритуальних предметів. А куміхімо, сплетені з ниток певних кольорів, вважалися оберегами і талісманами, що приносять удачу.
У сучасній Японії шнури куміхімо використовують як пояси на куртках хаорі (японський жакет прямого крою без гудзиків, що одягається поверх кімоно або з хакама), з їх допомогою на кімоно закріплюються обі (різні типи японських поясів), щоб утримати на місці. Зараз шнурки куміхімо користуються величезною популярністю по всьому світу: у цій техніці роблять всілякі прикраси на руки і шию, різні аксесуари для створення зачісок. Також їх додають у вигляді дизайнерських елементів на різні предмети одягу, сумки та інші аксесуари.
Традиційно куміхімо плетуться з шовкових ниток, проте зараз крім шовку в процесі виготовлення шнурків використовуються й інші нитки: штучний шовк, віскозні шнури, стрічки, вишивальні нитки, китайський шнур для в’язання, дріт, нитки для бісероплетіння та інші шнури та волокна, різні за товщиною, структурою та типом. Існують сотні різноманітних малюнків та дизайнів тасьм і шнурів, у процесі виготовлення яких використовується різна кількість ниток – від 4 до 100 і більше, а також різні за складністю схеми плетіння для отримання шнурів з різноманітими поперечними розрізами.
