Цікавинки про вітражі
Спочатку в католицьких церквах вітражі встановлювали, щоб передавати сенс історій з Біблії за допомогою зображень замість тексту, адже багато парафіян були неписьменними і не вміли читати.
Між епохою Ренесансу та серединою ХІХ століття попит на вітражі різко впав. Певною мірою це було пов’язане зі змінами в релігійних нормах того часу – церква підтримувала мистецтво, а нові протестанти не вірили у химерні художні роботи та декорування. До 1640 року вітражі були рідкістю, і тільки для будинків і мерії використовували невеликі панелі з геральдикою. Англійський парламент зажадав, щоб усі зображення Діви Марії та Трійці були видалені з церков, тому багато вітражів розбили фанатичні вандали. Руйнування припинилося лише тому, що заміна вікон обходилася надто дорого. Мистецтво виготовлення вітражів було втрачене на багато років.
(Підготовлено за матеріалами інтернету)
Понад половина вітражів в Англії, що залишилися з часів середньовіччя, зберігається в Йоркському соборі (York Minster) – готичному соборі в англійському місті Йорк (фото угорі), який сперечається з Кельнським собором (фото внизу) за звання найбільшого середньовічного храму на півночі Європи. Говорять, що «Велике східне вікно» – найбільший середньовічний вітраж у Європі. На п’ятирічний реставраційний проект цього вітража було витрачено 20 млн фунтів стерлінгів.
Чудовий приклад готичних вітражів – це каплиця Собору Паризької Богоматері (Notre-Dame de Paris) у Франції (фото вгорі та внизу), в якій знаходиться одне з найбільших у світі круглих вікон-розеток.
Технологія фарбування скла виконується шляхом додавання металевих оксидних порошків до розплавленого скла. Золото традиційно використовувалося для одержання червоного кольору, за допомогою кобальту досягається синій колір, оксид міді дає зелений, а марганець надає склу приємного фіолетового відтінку.
З того часу, як метод виготовлення вітражів вперше був винайдений у середні віки, дана технологія так і не змінилася.