Унікальні всесвітньо відомі маски Венеціанського карнавалу
Венеціанський карнавал (Carnevale di Venezia) – це вікова традиція та один з найвідоміших та найграндіозніших карнавалів. Шикарні костюми, помпезні заходи та нескінченні вечірки протягом двох тижнів, величезний потік туристів роблять Венеціанський карнавал однією з найбільших подій в Італії. Однак саме завдяки неперевершеним маскам він – найунікальніший та найексклюзивніший серед інших відомих італійських карнавалів.
Карнавал став публічним святом 1296 року, офіційно проголошений актом Сенату Венеціанської республіки, але його витоки набагато старші – згідно з офіційними документами ще у 1094 році були зафіксовані сліди публічних урочистостей останніми днями перед Великим постом. Носіння масок і костюмів дозволяло людям приховувати будь-які відмінності у класі чи статусі. Аристократи і селяни, що ховалися під масками, розігрували свої фантазії разом – вони веселилися і займалися незаконною діяльністю, такою як азартні ігри, всілякі таємні справи, політичні вбивства, а також танці та вечірки всі ночі безперестанку.
Пташину маску з довгим дзьобом Medico della Peste (Доктор Чума) насправді не носили під час карнавалів; цей тип маски був розроблений у XVII столітті французьким лікарем Шарлем де Лормом, її носили лікарі, які лікували жертв чуми, щоб захистити себе від хвороб, що передаються повітряно-краплинним шляхом. Любителі карнавалів стали носити прикрашену версію як пам’ятний подарунок – спогади про їх смертність.
(Підготовлено за матеріалами інтернету)
Найширшу популярність і престиж карнавал отримав у XVIII столітті. Саме в цей період відомий італійський авантюрист, мандрівник та письменник Джакомо Казанова проводив своє життя у Венеції, розриваючись між вечірками та любовними пригодами. Наприкінці століття, починаючи з французького завоювання республіки та австрійської окупації у подальшому, носіння масок було заборонено, проте карнавал зберігся, хоча масштабність його проведення була скорочена до острівної, і лише 1979 року давню традицію було відновлено.Ранні венеціанські маски були досить прості у виготовленні та дизайні, а після того як карнавал у Венеції не проводився протягом майже двох століть, вони слугували дуже практичній меті: жінкам не дозволялося ходити до театру без bauta, які прикривали їхні обличчя. На сьогоднішній день виготовлення венеціанських масок – особливе унікальне мистецтво. Вони виконані з гіпсу, суміші білої фарби, з елементами сусального золота, розписані вручну з використанням натурального пір’я і дорогоцінного каміння як прикраси.
Bauta вважається традиційною венеціанською маскою, а саме слово походить від німецького behüten, що означає захищати. Вона завжди білого кольору, з безліччю позолоти, а також без розрізу для рота, використовується в основному для приховування основних рис обличчя. Маска має квадратну лінію щелепи, щоб її власник міг легко говорити, їсти та пити, не знімаючи маску, і тим самим зберігаючи свою анонімність. Цю маску завжди носять, доповнюючи червоним плащем і трикорним капелюхом.
Columbina (також відома як Columbine та Columbino) – напівмаска, часто прикрашена золотом, сріблом, кристалами та пір’ям. Її утримують біля обличчя за допомогою спеціальної тростини або перев’язують стрічкою, як і більшість інших венеціанських масок. Одна з перших акторок у Commedia dell’arte Коломбіна вважала своє обличчя надто гарним, щоб повністю його прикривати, тому й носила напівмаску, спеціально призначену для неї.
Винайдена у Франції маска Moretta була досить швидко прийнята венеціанськими жінками через те, що вона підкреслювала риси обличчя. Спочатку маску носили жінки, які відвідували монастирі, затиснувши між зубами спеціально розміщений ґудзик, що забезпечувало їхню обітницю мовчання. Сучасні маски Moretta набагато зручніші у носінні – вони просто зав’язуються.